понеділок, 6 лютого 2017 р.

ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ

Віктор фон Графф.
  Коли випадає нагода помилуватися вічно юною красою Дібрівського лісу, подихати його свіжим цілющим повітрям, ми рідко замислюємося над тим, хто ж був творцем цієї зеленої оази в спекотних степах Південного Сходу України. Ці люди заслуговують на вдячність все нових і нових поколінь... Одним з таких людей є Віктор Єгорович Графф, який увійшов у нашу історію як піонер степового лісорозведення. Народився він в Овручі Волинської губернії. Його батько був штабс-капітаном російської армії, німець за походженням, мати – італійка з роду Серпонті-де-Варрена. Залишившись сиротою, Віктор фон Графф потрапив на навчання до Санкт-Петербурзького імператорського лісового та межевого інституту, який закінчив з відзнакою.
На цю людину доля поклала обов'язок спростувати висновки зарубіжних вчених про неможливість розведення лісів у відкритій степовій місцевості. І В. фон Графф з честю виконав свою місію, Досі у Великоанадолі Донецької області зеленіють його ліси, милують зір і тішать душу зелені шати Дібрівського лісу, основу якого, за свідченням історичних документів, закладав Віктор фон Графф.
Великомихайлівська лісова дача («Дібрівський ліс») входила до складу Велико-Анадольського лісництва. Перші насадження були проведені в 60-их роках ХІХ століття.
...У квітні 1843 року В. Є. Граффа призначили лісничим у Катеринославську губернію. Міністерство державних володінь доручило йому обрати в степу нашої губернії місце «для лісорозведення в широких розмірах». Таким місцем він назвав ділянку, що займала понад 2,5 тисячі десятин у колишньому Олександрівському повіті. Безводдя, підвищене відкрите розташування, важкі глинисті грунти... Тут і заклали перше в Росії степове зразкове Велико-Анадольське лісництво.
Посадки почалися восени 1845 року. Це можна вважати датою народження лісу в степу. За 23 роки роботи в лісництві Віктор Єгорович зумів під своїм керівництвом заліснити 157 гектарів степів, закласти розсадник на площі 57 гектарів, де було вирощено близько 30 порід дерев і 40 порід кущів. Було створено Велико-Анадольську школу лісників по степовому лісорозведенню (нині Велико-Анадольський лісовий технікум). І це робилося за умов, коли теоретичні основи степового лісорозведення були ще, так би мовити, в зародку, техніки не існувало, матеріальне забезпечення було вкрай незадовільним.
В. Є. Графф писав у 1863 році: «Мало не 12 років кочували, як ті цигани; я жив у селі за 15 верств від місця занять (в с. Новотроїцьке) в душній сирій квартирі і зазнав при цьому найбільш нелюдської скрути...» Не краще жилося й вихованцям школи лісників.
Відвідавши лісництво в 1884 році, професор М. К. Турський писав: «Схиляєшся перед силою людського розуму і наполегливістю, які відвоювали в степу місце і заселили в ньому ліс. Цей ліс надовго лишиться пам'ятником тієї сміливості, тієї упевненості й любові, з якими вперше взялися за заліснення степу. Так, потрібно було багато любові, щоб довести до кінця цю справу».
Віктор фон Графф був людиною надзвичайних здібностей в вдачі. Про таких кажуть, що вони – жертва власної порядності. Аристократ за походженням, він жив у землянці, часто не мав грошей на цукор і свічки, але не міг собі дозволити використати державні гроші на власні потреби...
Помер Віктор фон Графф у 1867 році на 49-му році життя. Цікаво, що він вважав себе українцем і заповідав посадити на його могилі дуб з донецьких степів.


          В. Процан. «Радянське слово», 14 лютого 1998 року.

Немає коментарів:

Дописати коментар